UA RU EN
 
 

 Урад   ( Вигна мунг)

Загальна інформація
Біологічні особливості
Технологія вирощування

 

        Урад -індійська назва це тропічна зернобобова культура, можуть зустрічатися також такі її назви: чорний горошок, чорний маш, чорна сочевиця (не плутати зі справжньою сочевицею (Lens culinaris), (коли очищений від насіннєвої оболонки біла сочевиця), наукова назва Vigna mungo.
       

       Вирощується Індійському субконтиненті з прадавніх часів вважається, що там він був окультурений. Найбільше вирощується в Індії за нею ідуть М’янма і Таїланд. Індія є не лише найбільшим виробником ураду, а й найбільшим його споживачем у світі. Тому власної продукції не вистачає для покриття потреб у цій культурі. І Індія щорічно експортує значну кількість ураду, головним чином з Австралії та М’янми. Найбільшими імпортерами ураду є:

  • Індія,
  • Китай,
  • Пакистан,
  • Японія,
  • Таїланд.

Основними експортерами є:

  • М’янма,
  • Таїланд,
  • Австралія.

      В Індії ця культура висівається на площі 2,5 млн. га., і збирається до 1,5 млн. т. зерна, найбільше його вирощується в штатах Мадьхя Прадеш та Андра Прадеш. Середня урожайність 700 кг/га.

    Урад є одним з основних джерел їжі в південно-східній Азії. Найчастіше вживається як dal (очищені від насіннєвої оболонки і розколоті сім’ядолі). Його також можуть переробляти на муку, з якої виготовляють традиційний індійський хліб Papadum.

     Насіння ураду унікальне для приготування рослинного слизу, який володіє цінними лікувальними та профілактичними властивостями.
      Також він дуже ціниться тим, що не викликає метеоризму.


Нижче наводиться хімічний склад Ураду


Калорій у 100 г насіння

Білок, %

Жир, %

Вуглеводи, %

Ca, мг/100 г

Fe, мг/100 г

P, мг/100 г

Вітаміни

В1

В2

Нікотинова кислота

350

26,2

1,2

56,6

185

8,7

345

0,42

0,37

2,0

 


Біологічні особливості

        Урад – однорічна бобова культура, дуже схожий на маш, тому раніше їх навіть відносили до одного виду. Рослини висотою 30-70 см. Стебло прямостояче стиснене, дуже цупке. Мають добре розвинену кореневу систему, яка проникає в грунт до 1,5 м, і дуже міцно сидить в землі. Листки і стебла як правило опушені. Листки трійчасті з овальними листочками 4-10 см довжиною і 2-7 см шириною. Квітки дрібні жовті, знаходяться в пазухах листків. Боби циліндричні довжиною 4-7 см 0,5 см шириною. Боби опушені, з невеликим крючкоподібним носиком. В бобі міститься до 4-10 еліпсоподібних насінин чорного кольору. Маса 1000 насінин в залежності від сорту може коливатися від 20 до 80 г. Вегетаційний період 80-120 днів.

 

    
  


Технологія вирощування.

   Як показали дослідження урад досить непогано почуває себе в кліматичних умовах України. Адаптовані сорти мають вегетаційний період до 90 днів, дозрівають в серпні. Урожайність їх в межах 1000-1800 кг/га. Технологія вирощування ураду багато в чому подібна до технології вирощування квасолі та машу.


Вибір поля і місце в сівозміні.
При вирощуванні ураду увагу потрібно приділяти попередникам, щоб можна було справитися з падалицею від попередньої культури. А також потрібно уникати культур, які мають спільні хвороби. Це соняшник, горох, рапс, сочевиця. Не бажано розміщувати урад на одному і томуж полі частіше ніж раз на 4 роки. Сам урад, як і всі зернобобові, є добрим попередником для багатьох сільськогосподарських культур.


Полив. Урад добре відкликається на зрошення. Хоч він і характеризується високою жаростійкістю, проте він чутливий до грунтової посухи. Але слід мати на увазі, що полив методом дощування може сприяти поширенню грибкових хвороб. Тому краще проводити полив по борознах, або при допомозі крапельного зрошення.


Удобрення. Як і всі зернобобові культури, урад може фіксувати азот з повітря в результаті симбіотичної взаємодії з бульбочковими бактеріями. За умови обробки відповідними штамами бульбочкових бактерій та за сприятливих погодних умов рослини ураду як і машу можуть себе повністю забезпечити азотом за рахунок азотфіксації (для урожаю 1,5 т потрібно 100 кг/га азоту). На виснажених грунтах та за відсутності обробки бульбочковими бактеріями потрібно вносити азотні добрива - 20-30 кг азоту під передпосівну культивацію.
Урад, як і всі бобові, має значну потребу в фосфорі тому, якщо грунтові аналізи показують недостатню наявність цього елементу в ґрунті (менше 25 мг/кг), потрібно вносити фосфорні добрива.
Калій. Більшість ґрунтів в Україні характеризуються високим вмістом калію тому потреба в додатковому його внесенні виникає досить рідко. Низький вміст калію може бути на піщаних ґрунтах. Якщо внесення калію є необхідним, його краще вносити разом з азотом. Вносити його треба окремо від насіннєвого рядка.
Сірка. Якщо в ґрунті недостатньо цього елементу, потрібно вносити сірковмісні добрива. Сірку можна також вносити під попередню культуру в профілактичних цілях.
Мікроелементи. Симптоми дефіциту цинку проявляються у вигляді пожовтіння молодих листочків і тканин листка між прожилками, в той час як прожилки залишаються зеленими. Рослини стають карликовими внаслідок скорочення міжвузлів. Старі листки набувають бронзового відтінку, зморщуються, на рослинах мало бобів. Тканини рослин і зразки ґрунту з різних частин поля потрібно проаналізувати в лабораторії для підтвердження наявності дефіциту цинку. Цинк можна вносити як в суміші з іншими добривами під час сівби, так і проводити обприскування рослин.
Низькі температури  і висока вологість ґрунту навесні можуть спричинити дефіцит заліза і цинку, які згодом зникають після прогрівання ґрунту і зникнення надлишкової вологи.


Сівба Урад можна сіяти різними способами, залежно від наявних технічних можливостей та планованої технології вирощування.
За звичай урад сіють широкорядним способом із шириною міжрядь 45-70 см. До переваг цього методу належать:

  • широкорядні сівалки як правило висівають точніше тому в результаті вдається сформувати більш рівномірний посів, що в результаті сприятиме більш дружньому дозріванню;
  •  рослини при такому посіві ростуть крупніші і їх легше збирати;
  •  економити кошти за рахунок стрічкового внесення фунгіцидів, інсектицидів та десикантів;
  • за посушливих умов в широкорядних посівах рослини краще забезпечуються вологою;
  •  проводити боротьбу з бур’янами шляхом проведення міжрядних культивацій.

Сіяти урад можна і вузькорядним способом, з шириною міжрядь 15-30 см. При такому способі сівби:

  • рослини швидше покривають землю і краще конкурують з бурянами;
  • фіксація атмосферного азоту проходить ефективніше на 15-30 %;
  • потенційна врожайність значно зростає і можна отримати більш високий урожай до 2 т/га.

     Проте, слід мати на увазі, що урад розвивається дуже повільно на початку росту і слабо конкурує з бур’янами, а проти дводольних страхових гербіцидів для застосування на ураді не має.
Норма висіву. Кінцева густота стояння 26-30 рослин на квадратний метр на богарі, і 35-40 рослин на квадратний метр при зрошенні. Якщо після сходів густота стояння менша ніж 10 рослин на квадратний, метр потрібно проводити пересів. Збільшення норми висіву може збільшити ризик появи грибних хвороб, таких як склеротиніоз, що розвиваються в умовах підвищеної вологості, та бути причиною полягання рослин. Вагова норма висіву залежить від схожості насіння та його крупності. В середньому вона становить 30 кг на гектар.
     Для зменшення ризику захворювання рослин насіння обробляють протруйниками.
     Сівбу ураду, як і машу, здійснюють коли ґрунт прогріється до 12°C і можливість заморозків є мінімальною, тому що його сходи дуже чутливі до холоду і навіть мінімальний заморозок може повністю знищити посіви.  Рекомендована глибина загортання насіння 4-5 см. Насіння ураду дрібніше в порівнянні з квасолевим і абсорбує менше вологи з ґрунту для проростання. Але для нормальних сходів ця волога повинна бути наявна в ґрунті. При неглибокому загортанні насіння зростає ризик засихання сходів, тоді як при глибокій сівбі сходи ослаблені і зростає ризик ураження сходів патогенними грибами, що знаходяться в ґрунті.
      Під час сівби потрібно контролювати щоб посівне обладнання доставляло насіння рівномірно і підтримувалася задана глибина заробки. Часта проблема у новачків при вирощуванні машу - просіви в рядках, за якими слідують загущені ділянки, які виникають в результаті неоднорідного висіву. В результаті, на пропусках розвиваються бур’яни, а в загущених ділянках створюються сприятливі умови для розвитку грибних хвороб.


Посівний матеріал. Як показали дослідження урад володіє більшим адаптивним потенціалом ніж маш. В результаті дослідження серед його зразків удалось виділити такі, що добре розвиваються в умовах помірного клімату. Вони зацвітали, як і квасоля в червні, дозрівання наставало в на початку або в середині серпня, вегетаційний період не перевищував 90 днів.

Селекційний номер ураду к. 558 має вегетаційний період 85 діб, насіння крупне, маса 1000 насінин 52 г, насіннєва оболонка чорна. Середня урожайність за роки досліджень становила 1,25 т/га.


    Догляд за посівами. Захист від бур’янів. Після сівби посіви прикочують з метою вирівнювання поля  та покращення контакту насіння з ґрунтом. Коткування потрібно проводити відразу після сівби, або не пізніше як через 3 дні після сівби. Не можна проводити прикочування після проростання насіння або появи сходів. Ґрунтову кірку на посівах ураду руйнують легкими боронами. Боронують посіви по діагоналі через 3-4 дні після сівби. Наступний догляд полягає в розпушуванні міжрядь і знищенні бур’янів. Перший обробіток міжрядь проводять через 5-7 днів після появи сходів, а наступні — залежно від стану забур’яненості й ущільнення ґрунту.
      Урад, як і маш розвивається досить повільно і не покриває грунт до кінця червня. Він слабо конкурує з бур’янами, тому його потрібно вирощувати на полях з низькою забур’яненістю. Боротьбу з багаторічними бур’янами, такими як осот та гірчак, потрібно проводити в попередні роки. Урад, сіють у другій половині весни, тому є час для внесення деяких гербіцидів суцільної дії для знищення ранніх та багаторічних бур’янів ще  до сходів культури. Урад чутливий до залишків у ґрунті багатьох гербіцидів, які використовуються для боротьби з широколистими бур’янами, виключенням є Раундап, Реглон.
     Досить ефективні такі досходові ґрунтові гербіциди, як дуал голд, гезагард. Ними обробляють посіви ураду через 3-4 дні після сівби. По сходах ураду можна застосовувати лише протизлакові гербіци: фюзілад, таргу та ін. Посіви обробляють, коли однорічні бур’яни знаходяться в фазі 2-4 листків, а багаторічні досягнуть висоти 10-12 см. Як уже згадувалося вище, проти дводольних страхових гербіцидів для застосування на ураді не має.
     Перед збиранням, для контролю багаторічних бурянів, можна застосовувати гліфосат. Обробку можна проводити коли насіння досягне вологості 30 %, стебло починає жовтіти, боби достигли, а 80-90 % листків вже опало. Проте на насіннєвих посівах застосування гліфосату небажане так як в результаті може зменшитися схожість насіння. На насіннєвих посівах краще застосовувати Реглон.


Захист від хвороб. На посівах ураду найбільш шкодочинні в умовах України антракноз, церкоспороз, бактеріози, кореневі гнилі, звичайна і жовта вірусна мозаїки.

   Антракноз — грибне захворювання. Гриб пошкоджує надземні органи протягом усієї вегетації. Ознаки хвороби проявляються на сходах, сім’ядолях. Хвороба може призводити до загибелі сходів. Спори гриба пошкоджують також стебла, боби і навіть насіння. Хвороба передається через насіння, ґрунт, післяжнивні рештки. Заходи боротьби — вирощування сортів стійких до хвороб, здорове насіння, правильне чергування в сівозміні, протруювання насіння препаратом Вінцит 050, к.с. -2,0 л/т, при виявленні хвороби  обробка вегетуючих рослин: Імпакт К, к.с. - 0,6-0,8 л/га, дворазове обприскування посівів у період вегетації 1%-ю бордоською рідиною (перший раз по сходах, другий — при утворенні бобів).
     Церкоспороз. Джерелом інфекції є заражені рослинні рештки і насіння машу та сої. Прояви хвороби - на листі і бобах плями світло-сірі з чітко вираженим обідком, темно-сірий наліт спороношення виступає з нижньої сторони плям. На стеблах плями фіолетово-червоні, витягнуті, з коричневим обідком, з нечисленним спороношенням. На насінні два види плям: одні - неправильно-округлі, опуклі або поверхневі з різким коричневим обідком, інші - опуклі, темно-коричневі без обідка з розпливчастими краями. Інкубаційний період розвитку церкоспорозу влітку становить 10-14 днів, весною і восени - 17-21 день. Найбільш інтенсивне зараження з рясним спороношенням відбувається при 20-30оС і відносній вологості 90-100%. При температурі повітря 5-10 і вище 30оС і відносної вологості нижче 80% захворювання розвивається дуже слабо. Захворювання може знижувати врожайність культури в 3-8 разів; знижуються посівні та якісні властивості насіння. Заходи боротьби — вирощування сортів стійких до хвороб, здорове насіння, правильне чергування в сівозміні, протруювання насіння препаратом Вінцит 050, к.с. -2,0 л/т, при виявленні хвороби  обробка вегетуючих рослин: Імпакт К, к.с. - 0,6-0,8 л/га.
    Бактеріози пошкоджують листки, стебла і боби, знижують врожайність до 40-50%, погіршують товарну якість насіння, яке стає щуплим, недорозвинутим. Заходи боротьби — вирощування сортів стійких до хвороб, використовувати здорове насіння, дотримуватися чергування культур в сівозміні. Проти хвороби можна, обприскувати рослини 1%-ю бордоською рідиною, проте це може бути не достатньо ефективним.
    Кореневі гнилі викликаються комплексом збудників таких як Fusarium, Rhizoctonia та Pythium. Всі ці патогени присутні в грунтах України, вони можуть пошкоджувати і спричиняти загибель рослин на протязі всього вегетаційного періоду. Пошкодження, як правило, спочатку розвивається внизу стебла, викликаючи знебарвлення і укорочення стебла, згодом рослина жовтіє і в’яне. В більшості випадків заражаються лише окремі рослини. Проте ці хвороби можуть викликати відчутні втрати врожаю. Від фузаріозу рослини більше страдають у посушливі роки, уражені рослини затримуються в рості жовтіють, дають менше бобів і дрібе насіння. Найкращий спосіб контролю цих хвороб: дотримання сівозміни, в якій маш чи близькі до нього бобові (квасоля, соя) повертається на таж поле не частіше, ніж раз у чотири роки. Використання здорового і повноцінного насіння знижує ризик розвитку кореневих гнилей. Також зареєстровано ряд фунгіцидів протруйників для обробітку насіння.
    Звичайна і жовта мозаїки — вірусні хвороби. Ознаками захворювання є скручування і деформація листків, карликовість рослин, плями на листках. На стеблах та бобах симптоми хвороби відсутні. Поширюються вірусні хвороби попелицями, тому потрібно боротися з переносниками вірусів. Важливе значення має просторова ізоляція з іншими бобовими культурами.


Захист рослин від шкідників. В умовах України урад пошкоджує незначна кількість шкідників. На відміну від квасолі урад охоче поїдають гризуни (миші, пацюки). У період сходів урад може пошкоджуватися ростковою мухою, під час вегетації — бобовою попелицею. Квасолевий зерноїд урад не пошкоджує, специфічний для цієї культури зерноїд поки що не завезений. Росткова муха з’являється весною при середньодобовій температурі вище 10-12°С. Зимує в стадії личинки у верхній частині орного шару на посівах овочевих, зернових, конюшини. Весною дорослі мухи відкладають яйця під грудочки ґрунту, переважно там, де погано приораний гній. Личинки, що з’являються через 5-10 днів, пошкоджують насіння і сходи машу. Заходи боротьби — сівба в оптимальні строки, ретельне приорювання гною, протруювання насіння.
Попелиці пошкоджують урад сильніше ніж маш чи квасолю. За звичай вони появляються на рослинах в кінці травня на початку червня, і можуть завдати суттєвої шкоди посівам. Попелиці висмоктують сік із листків, квіток, плодів і стебел ураду. Крім того, вони є основними розповсюдникоми вірусних хвороб. Для знищення попелиць застосовують ті ж самі препарати, що й на посівах гороху.
Зерноїд — небезпечний польовий і комірний шкідник. Самки дорослих жуків відкладають яйця в тріщини бобів у період дозрівання. Личинки з’являються через тиждень і пошкоджують насіння. У зерносховищах, самка відкладає на зерно, мішки, стіни до 80 яєць, личинки з яких проникають у середину насіння, де ростуть, проходять стадію лялечки і перетворюються в жуків. При температурі 25-28°С жуки із місця зимівлі перелітають на поля й відкладають яйця на боби. Зерноїд гине при мінус 10°С протягом 12 год., а при мінус 12-18°С, незалежно від стадії розвитку, протягом 2-3 год. Це потрібно враховувати у процесі зберігання насіння. В польових умовах посіви обробляють інсектицидами, перший раз — на початку цвітіння, другий — через 8-10 днів, у сховищах проводять фумігацію насіння.


Збирання врожаю. Адаптовані до наших умов сорти досягають стиглості через 80-90 діб після появи сходів. Орієнтовно це припадає на другу половину серпня. Рослини ураду характеризуються індетермінантним типом росту і, за сприятливих погодних умов, при достатній кількості вологи в ґрунті, боби в нижніх ярусах можуть бути уже стиглими, а на верхніх ярусах продовжуватиметься цвітіння і зав’язування бобів. За таких умов подальший ріст і розвиток рослин припиняють шляхом скошування, або хімічною десикацією. Скошування, чи десикацію проводять при дозріванні 80-90 % бобів на рослині. Якщо це зробити раніше, то багато насіння не наллється, буде щуплим. При затримці зі скошуванням або десикацією можливі значні втрати за рахунок розтріскування і висипання насіння з бобів на нижніх ярусах. Застосування хімічної десикації дозволяє швидше висушити рослини, зменшити втрати за рахунок розтріскування бобів під час дощів. Посіви, на яких була застосована хімічна десикація, просихають скоріше після дощу, на них спостерігається менше розповсюдження хвороб.

Як хімічні десиканти можна застосовувати Реглон (дикват), а також Гліфосат. Але останній знижує репродуктивні властивості насіння, тому його небажано застосовувати на насіннєвих посівах. Крім того, в деяких країнах, існують жорсткі обмеження щодо мінімально допустимого вмісту в насінні остатків Гліфосату. Після проведення скошування або хімічної десикації урад висихає і стає готовоим до обмолоту на протязі 4-7 діб, залежно від погодних умов та стану посівів. Обмолот потрібно розпочинати, коли насіння досягло вологості 14-16 %, тому, що при пересиханні відбуваються значні втрати внаслідок його пошкодження при обмолоті та за рахунок розтріскування бобів

     Рослини ураду прямостоячі, до вилягання не схильні. тому при його скошуванні проблем не виникає. . Скошування не бажано проводити в жаркі години дня, тому що втрати врожаю при цьому сильно зростають. Збирання можна проводити звичайними зернозбиральними комбайнами, але при обмолоті насіння легко розбивається, тому потрібно зменшити швидкість обертання барабана до 300-400 об./хв. (в залежності від діаметру барабана), опустити підбарабанник і, якщо можливо, замінити стальні била на дерев’яні або гумові. Для зменшення травмування насіння також можна проводити збирання при вологості 18 %, проте потім його потрібно буде додатково досушувати.  відразу після обмолоту зерно очищають і сортують, досушують до вологості 12 %. З насінням потрібно поводитися дуже обережно не допускати його падіння з висоти на тверду поверхню. Також при доробці краще використовувати стрічкові конвеєри, ніж металічні шнеки, для запобігання травмування насіння.  Зберігають його у добре вентильованих приміщеннях на дерев’яній підлозі шаром не більше 1-1,2 м. При зберіганні в мішках їх штабелюють на дощатих стелажах завширшки у 2-3 мішки і заввишки не більше шести рядів.

 

 

Сайт постійно корегується (дякуємо за ваші листи з поміченими помилками) надсилайте, будь-ласка ваші зауваження на адресу ookulinich@mail.ru

 

 

Copyright © 2012 Кулініч О.О. [ Головна ][ Про автора ][ Контакти ][ Продукція ][ Трейдери ]